Перш за все хочу подякувати
родині, яка дві ночі витримувала присутність п'ятьох несподівано
маловмєняємих хлопаків і однієї дівчини. Думається, що галасу і
несподіванок від нас було досхочу, незважаючи на те (а може – завдяки
тому), що вільний час ми з задоволенням проводили на вулицях міста.


1. Полтава в двох обличчях

Перш за все хочу подякувати
родині, яка дві ночі витримувала присутність п'ятьох несподівано
маловмєняємих хлопаків і однієї дівчини. Думається, що галасу і
несподіванок від нас було досхочу, незважаючи на те (а може – завдяки
тому), що вільний час ми з задоволенням проводили на вулицях міста.

DSCF6020

DSCF6043

DSCF6022

А місто Полтава – дуже зелене місто. Місто церков і фонтанів, тополь,
лип, несподіваних будівель і не менш несподіваних панкометалістів =) .
За кількістю панко-рокеро-метало-подібної молоді Полтава нагадує Харків
середини 90-х.
Навіть на другий день біля магазину спілки
художників, (де я вперше в житті побачив ультравишиванку за півтори
тисячі гривень), попрошайка привітався з нами вигуком "Панкі хой!".
Мабуть, зазвичай та фраза діє абєзаруживающє.

DSCF6076

DSCF6064

2. Мазепа? Іван!

Мазепа дуже б здивувався від того, що відбувається його ім*ям на схилах Співочого поля Полтави.
По-перше, кількість відверто місцевих гуртів вражає.

(З іншого боку, і серед них трапляються приємні несподіванки –
наприклад, другого дня відкривала фест команда з непоганою як для
початківців музикою; одразу за ними виступив гурт, вокаліст якого
виглядав би дуже доречно на тої музики фоні; але не склалось. Втім, дві
половинки тих гуртів ще мають всі шанси стати цілими).

По-друге,
що випливає з першого, такої кількості пива і бруду я не бачив вже
давно, з тих часів, коли востаннє відвідував площу Свободи міста
Харкова під час якогось із "масових заходів".
І це при тому, що
людей було дуже мало – інфа про час проведення цьогорічного фестивалю
пройшла несподівано, а отже маємо те, що маємо.

DSCF6091

DSCF6090

Суперечливі враження від організації.
АтмаСфера і ОтВінта, КомуВниз і Оркестр Янки Козир, Гайдмаки і
нагадайте мені хто ще – хедлайнерами фестивалю могла бути будь-яка з
цих груп. Натомість поганий розрахунок часу організаторами і щільнюща
програма призводили до того, що хтось не встигав зіграти пісню, а хто й
дві; дійшло до публічної суперечки між організаторами, коли в самому
фіналі не змогли розійтись Гайдамаки і Кому Вниз.
Втім, респект
музикантам і лідерам цих гуртів – і Ярмола, і Середа показали гарний
приклад. Не в останню чергу я маю на увазі діалог Середи з ведучим; хто
чув, той розуміє.

3. Наша пісня – гарна й нова.


Організатори грались не тільки часом. Відчуття старого доброго
політичного піару оселилось в мені, розбуджене футболками МазепаФесту з
логотипом Нашої України на спині – це було ще до того, як я побачив
баннери на сцені, організованих людей з "правильними прапорами" і тому
подібне.
Але було ще трохи цікавіше.
Коли організатори почали
волати про замовлені провокації, про те, що біля входу на Співоче Поле
б'ють полтавських музикантів, а міліція нічого не робить; коли вимкнули
світло на сцені; коли пролунало "відновіть порядок, ми ж вам гроші
платимо" – я пригадав нещодавні події в Києві, давно теговані в усьому
жж словами "Цушко", "Беркут" і "acab", і зрозумів, що виборча кампанія
таки почалась, і почалась цікаво.
А саркастичні слова Андрія Середи,
сказані останнього дня фестивалю – з іншого приводу, але так тісно
пов'язаного з тим, що відбувалось і в Полтаві – на закінчення нададуть
хоч якоїсь цілостності поданій тут хронології суперечливих вражень.

У нас Україна дуже стабільна, і те, що співалось тоді, співається і нині.

Тарас Компаніченко

Спека і панки

 

http://maidanua.org/static/news/2007/1181589580.html 

Comments are closed.

Основна мова вашого переглядача: