Горби навколо місцевого «Співочого поля» заполонила молодь, і полтавчани завелися по-справжньому. Свято українського року відбулося, незважаючи на явні недоробки в організації заходу. Мазепа – фест” П’ятий рок – фестиваль імені гетьмана Мазепи пройшов 8 – 10 червня в Полтаві. Концепція об’єднання народу України під прапорами вітчизняного рок-н-ролу виявилася вдалою і відповідала духу часу.


Яскраві моменти “Мазепа-фест”
фото з http://zoreslav-ua.livejournal.com/


Горби навколо місцевого «Співочого поля» заполонила молодь, і
полтавчани завелися по-справжньому. Свято українського року відбулося,
незважаючи на явні недоробки в організації заходу.

Мазепа – фест”

П’ятий рок – фестиваль імені гетьмана Мазепи пройшов 8 – 10 червня в
Полтаві. Концепція об’єднання народу України під прапорами вітчизняного
рок-н-ролу виявилася вдалою і відповідала духу часу. Десятки рок і
етно- груп (переважно, це були рокери) з різних міст і містечок України
представили цілу палітру стилів і напрямів в сучасній українській
музиці. Молоді україномовні команди голосно заявили про себе і наочно
продемонстрували, що “Мазепа – фест” – справа перспективна. Місцева
публіка показала себе живою, веселою і головне – закоханою в
український рок-н-рол. Дух Запорізької Січі і гетьмана Івана Мазепи
витав над полтавськими музичними майданчиками, а наші рокери, наче
якісь медіуми, утілювали його в звуці.

Полтава

При в’їзді в місто впадають в очі атрибути радянського минулого
країни – проспект Юрія Гагаріна і великий пам’ятник Леніну. Після обіду
в місцевому кафе музикантів і журналістів відвезли до місця проведення
сейшена – не дуже великої (за столичними мірками) відкритої сцени,
оточеної живописними горбами. Спочатку горби були порожні, а
полтавської міліції було більше, ніж публіки. Над сценою розвивалося
величезне полотно з портретом Івана Мазепи. Недалеко розташувалися люди
в костюмах запорізьких козаків, і стояло декілька діючих козацьких
гармат. Після офіційних промов і низки гучних гарматних пострілів свято
почалося.

Все це рок-н-рол

Услід за напіваматорськими молодіжними командами, що вразили своєю
щирістю, енергією і невмінням грати на гітарах, виступив етно-колектив
з Києва «Хореа Козацька». Здавалося, дух незабутнього гетьмана на
якийсь час оволодів музикантами, які співали народні балади у супроводі
старовинних інструментів і перенесли слухачів кудись за часів
запорізької вольниці. Виступ групи «Сонцекльош» з українською версією
відомого хіта Боба Марлі «Жінка, не плач» у виконанні двох симпатичних
вокалісток і могутнього складу духових став переломним для другого дня
фестивалю. Горби навколо місцевого «Співочого поля» заповнили натовпи
молоді, і полтавчани завелися по-справжньому. “Металістів” і хард –
рокерів серед учасників виявилось несподівано багато. Такі групи, як
“Джем – міні “, “Сестра Кері”, “Делькора”, кременчуцький “Нью-ленд” і
полтавський “ДМЦ” порадували важким саундом любителів українського
“заліза”. Нестандарно, в дусі рок – андеграунда, прозвучав одеський
“Обід”. Запам’ятався виступ івано – франківскої групи «Самі свої” –
красивий рок – стьоб в кращих традиціях Скрипки і «Гадюкіних». Увінчала
його гостро соціальна пісня про український менталітет. «Якщо людина
живе в говні, і для нєї це говно стає середовищем проживання, де їй і
так добрі – це жахливо”, – прокоментував текст останньої композиції
вокаліст групи Олег Сухарев.

Фома і “Перкалаба”

Фома на “Мазепа – фесті” виступав без “Мандрів”. Журналістам він
розповів про свою любов до Полтави, пояснив, що сольну кар’єру починати
поки не збирається, висловив сум щодо нечисленності вітчизняних рок –
фестивалів і запропонував поставити в місті пам’ятник гетьману Мазепі.
Ще він повідомив, що очікувані всіма “Роллінг Стоунз” до Києва цього
літа не приїдуть – інформація, яка потребує перевірки. Фома зі своєю
постгоголевською романтикою органічно вписався в концепцію фестивалю, а
відсутність на сцені “ Мандрів” не перешкодила йому створити потрібну
атмосферу і об’ємний звук. “Перкалаба”- музиканти, яких в фестивальній
тусовці називають “скаженими гуцулами”, – виступали одними з останніх.
Енергії “Перкалабі”не займати – ллється через край. Ноги самі
пускаються в танок, як у старого козака в гоголевському “Зачарованому
місці”, а в серці звучать карпатські мотиви. Завершували концерт
“мастодонти” української рок – сцени – “Гайдамаки” і “Кому вниз”.

Епілог

Свято українського року відбулося, незважаючи на явні недоробки в
організації заходу. 9 червня, наприклад, київським журналістам заявили,
що готель їм можуть надати тільки за умови наявності офіційного
відрядження, і багатьом того ж дня довелося повернутися до Києва.
Організація концертів теж залишала бажати кращого. Налаштуватися і
прорепетирувати на сцені перед початком сейшена (так званий саунд –
чек) вдалося далеко не всім. Багатьох попросили піти через лічені
хвилини, не залишивши часу навіть на банальний ля – мінорний акорд.
Відрізняє українські фестивалі від подібних заходів “за бугром” і
погана якість звуку. Але все таки… більше б рок -фестивалей на
Україні, панове організатори!


Олексій Гусак, спеціально для І-Репортера

http://rep-ua.com/70526.html

Comments are closed.

Основна мова вашого переглядача: