Молодь приймала виконавцiв на ура. (Фото PHL.) Потужним
Шевченковим «Суботовим» у виконанні культового гурту «Кому вниз»
минулої неділі в Полтаві завершився п'ятий всеукраїнський фестиваль
мистецтв «Мазепа-фест». І хоча годинник показував уже майже половину
дванадцятої ночі, більшість вдячних глядачів не поспішила залишати
Співоче поле. Тож фінальними акордами небуденного дійства стало їхнє
потужне скандування «У-кра-ї-на!» і запрошення «батька» фестивалю,
відомого політика і громадського діяча Миколи Кульчинського відвідати
наступного «Мазепу».


Недільний «Суботів»

став яскравою крапкою цьогорічного «Мазепа-фесту»

 

Василь НЕЇЖМАК

 

 

Молодь приймала виконавцiв на ура. (Фото PHL.)

 

Потужним
Шевченковим «Суботовим» у виконанні культового гурту «Кому вниз»
минулої неділі в Полтаві завершився п'ятий всеукраїнський фестиваль
мистецтв «Мазепа-фест». І хоча годинник показував уже майже половину
дванадцятої ночі, більшість вдячних глядачів не поспішила залишати
Співоче поле. Тож фінальними акордами небуденного дійства стало їхнє
потужне скандування «У-кра-ї-на!» і запрошення «батька» фестивалю,
відомого політика і громадського діяча Миколи Кульчинського відвідати
наступного «Мазепу».

А
найкоротшу і, можливо, найоригінальнішу та найзворушливішу для
організаторів «рецензію» на уже вчорашній фест автор цих рядків почув
за кілька годин до початку пісенно-музичного марафону другого
«рокового» дня: «Там всьо в украінском стілє, но очень класно!» Так
молодий чоловік років під тридцять із дуже «крутою» мобілкою на
центральному полтавському базарі запрошував своїх друзів на
«Мазепа-фест». Власне, він привселюдно по телефону ділився з ними
враженнями від попереднього дня і водночас просив пошвидше
«закруглятися» з відпочинком на природі, щоб встигнути бодай на
завершально-кульмінаційну частину фесту. Оскільки, за його словами,
«такого ви нігдє не увідітє»…

Поява
подібних «неофітів», навернутих до української музики і пісні саме
полтавським «Мазепою», помітна, як кажуть, навіть неозброєним оком.
Так, вони ще говорять російською або жахливим суржиком і демонструють
не найвишуканіші манери, але українська душа їхня вже прокидається.
Важливо тільки, щоб «таке» вони могли бачити і чути не лише на «Мазепі»
та ще кількох справді українських фестивалях…

До
речі, з розмови про можливості й парадокси вибору на користь набутків
національної культури, її сучасний менеджмент «Мазепа-фест» і почався
минулої п'ятниці. Попри те, що «круглий стіл» у педагогічному
університеті попередньо навіть не афішувався, участь у ньому таких
знаних столичних фахівців, як режисери Юрій та Михайло Іллєнки,
культуролог Лариса Брюховецька, її колега Михайло Хай, викликала
неабияку зацікавленість аудиторії. Щирими оплесками зустрічали глядачі
й кожен із чотирьох повнометражних художніх фільмів ретроспективи
українського кіно в Палаці дозвілля «Листопад», захопленими вигуками,
подекуди навіть оваціями — виступи представників етнічної та
бардівської пісні у Театрі імені Гоголя.

Хоча,
як не прикро, в обох найпрестижніших залах обласного центру того дня
вільних місць було більше, ніж заповнених… І ті глядацькі «вакансії»
вкотре нагадують організаторам «Мазепа-фесту» як про загальні проблеми
вітчизняної культури (важко сподіватися на масове паломництво, коли, за
влучним висловом Юрія Іллєнка, сьогодні йому доводиться зустрічатися з
цілим поколінням, яке не з власної вини взагалі «пропустило» таке
явище, як українське кіно), так і про необхідність переформатовувати,
зрештою, бодай «розводити» в часі заходи свого дітища. Бо ж, скажімо,
найпалкішим і найвідданішим шанувальникам українського мистецтва
неможливо одночасно дивитися екранізованого «Мамая» і слухати його
нащадків — сучасних бардів і кобзарів — у іншій залі…

 

 

 

Comments are closed.

Основна мова вашого переглядача: