Того вечора, розходячись по домівках, молодь співала українських пісень. Дорогою то тут, то там починали скандувати „Україна!” або „Мазепа!”, і це підхоплювали незнайомі люди. Це було єднання, яке буває після футбольних матчів і навряд чи буває після концертів, скажімо, Ірини Білик.

Відновлюємо цноту… вух! Цей рядок пісні одного з гуртів, що виступали на Мазепа-фест, спадав на думку протягом усього дводенного рок-марафону. Здавалося, щоденно ґвалтоване блатняками і ширвжитком вухо українця вже не здатне сприйняти щось щире та якісне, але ні, – спраглих рідного музпродукту виявилося багато. Прикметно, що в цей же час за п’ятсот метрів від Співочого поля, на Івановій горі, відбувалося так зване Свято галушки. Організатори „їстівного” свята мабуть розраховували таким чином відхопити частину „мазепинської” аудиторії, але вдалося це лише частково. Очевидно, кулінарний патріотизм виявили здебільшого люди старші, а спритна молодь, продегустувавши галушки, поспішала далі – доповнити хліб видовищем.

Оскільки видовища у нас звикли споглядати не дуже цивілізовано, цього разу концерти проходили під антиалкогольними й антитютюновими гаслами. На сцені висів яскравий плакат зі салоганом: „Хто за Україну – не вживає нікотину; хто за українську волю – не вживає алкоголю”. Наївно було б думати, що всі одразу цим переймуться, але публіка й справді поводилася якось культурніше.

Якщо раніше у програмі переважали гурти з Києва та західних областей, то цьогорічний фест відзначився потужним східноукраїнським десантом. Для цього, окрім прослуховування на дисках, організатори влаштували ще й два відбіркові тури у Харкові та Дніпропетровську.

На диво сильними виявилися молоді команди. „Дримба да Дзига” (Київ), розбишацькі „Собаки в космосі” (Харків), „Платина” (Київ), „Дже Пре” (Харків) з їх растаманськими мотивами і „Пасіто” (Дніпропетровськ) із джазовим багатоголоссям поступаються багатьом іменитим колегам хіба що музичним стажем, але ніяк не виконавським рівнем. Відзначилися й полтавські гурти: „Онейроїд” присвятив одну з пісень Українській повстанській армії, а під час виступу „Трансформера” за солістом викотився байкер. Як завжди, не розчарували „Майор Пронін” та „Арахнофобія”. Дуже гаряче зустрічали івано-франківський „Фліт” – їхній хіт „Їжачок”, підхоплений тисячею горлянок, звучав як справжній гімн життєстійкості.

Завершувати перший день випало сестрам Тельнюк та „Пікардійській терції”. Звісно, були деякі побоювання: як сприйматиме глядач такі, відверто кажучи, не зовсім рокові формації, та ще й у самий розпал забави? Практика показує, що розхитана запальними ритмами молодь погано реагує на спроби „зменшити оберти”. Але ризик себе виправдав: виступ „Сестер Тельнюк” виявився дуже „драйвовим”, хоча ті співали доволі серйозну поезію, в тому числі й речі з вистави „У.Б.Н.” А разом з „Пікардійцями” відривалися як юні неформали, так і справжні музичні гурмани. Таким чином, зайвий раз підтвердилася думка: рок – це не „хто голосніше гримне”, а все-таки спосіб вираження та альтернатива ширвжиткові.

Хедлайнерами другого дня були „Вій” і „Тартак”. Компанію Сашкові Полонинському склав Андрій „Нічлава” Підлужний – відому пісню про УПА „Не кажучи нікому” вони традиційно виконують удвох. І коли вже емоції досягли свого піку, організатори поставили яскраву крапку своєрідним парадом вишиванок: під час завершальної пісні всі, хто мав відповідну одежину, піднялися на сцену і співали разом з „Тартаком”.

Того вечора, розходячись по домівках, молодь співала українських пісень. Дорогою то тут, то там починали скандувати „Україна!” або „Мазепа!”, і це підхоплювали незнайомі люди. Це було єднання, яке буває після футбольних матчів і навряд чи буває після концертів, скажімо, Ірини Білик. Це було те, заради чого мали працювати б усі наші політики, а працюють поки що, на жаль, одиниці. Це була нагорода за працю тих ентузіастів, які перетворили Мазепа-фест на полтавський мистецький бренд, хоч як би комусь не хотілося перекреслити це шароварною псевдоетнікою. Адже душа знає, чого їй треба, і відгукується на справжнє.

Галина Пустовгар

Comments are closed.

Основна мова вашого переглядача: