Стосунки з рідним містом часто нагадують розмови з братом-алкашем – начебто, свої ж, але зп’яну він і зарізати може… або ти його, що, в принципі, те саме… немає нічого дурнішого, ніж питання «ти мєня уважжаєшшш?» від рідної людини.

Та я ж люблю тебе, придурок, кричиш ти йому, але знов і знов він буде це питати..

Так і живемо. Іноді соромно за місто, частіше страшно, хіба ж є різниця де ти отримаєш ввечері по нирках – на ХТЗ, чи у «своєму» райвідділу, бо бити тебе будуть все одне за твою несхожість на інших, незнання «панятій» та беззахисність перед здоровим бидлом.

Але коли ти їдеш в інше місто, ти з аборигенами розмовляєш вже не про роздовбані дороги та кримінальну владу, бо всюди майже те саме, а про відмінності. І ти вже пишаєшся кількістю відомих музикантів Харкова, більшість, правда, вже поїхали з міста, але причетність до талантів приємно хвилює… Навіть ті, хто вчора бив «нєфора» по окраїнах, побачивши його по ящику скаже – «ето ж мой корєш!!»Тут так багато талантів саме тому, що це велике місто своїм базарно-індустріальним побутом доводить митця до відчаю десять разів на день і до оргазму – один, який ти отримав випадково від власної чи чужої творчості… Ідеальне середовище для написання гарних пісень, можливо тому іх вже майже не пишуть ті, хто вдало втік з Харкова…

Можливість виступити за межами міста, та ще й на великому фестивалі – це мрія не тільки молодого, але часто і відомого музиканта. Фестів в країні мало, гуртів багато, у рідному місті три шансони на радіо… Саме тому місто на Ха дуже заздрить Полтаві, яка має ВЛАСНИЙ ТРИДЕННИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РОК-ФЕСТИВАЛЬ!!!
Харків, який може вмістити 5 Полтав – не має  свого фесту.  Але будемо знову приїжджати і привозити автобусами глядачів, проводити відбори для молодих гуртів, кожного разу випрошуючи – «ще один, будь ласочка!!» – максимальну кількість гуртів, бо у нас музикантів стільки, скільки у вашому зеленому місті дерев.

З щирою подякою,
Харків-Полтаві,

Василь Рябко

Comments are closed.

Основна мова вашого переглядача: