Цьогорічне фестивальне літо починається не так самими фестивалями, як все більше офіційними заявами їх оргкомітетів про те, що фінансування близьке до нуля, і, вибачайте, але далі ми так не можемо. Грандіозний «Гоголь-фест», потім – «ФортМісія», яка хоч і не згортається, проте і бажаного розширення не обіцяє. Наступний на черзі – «Мазепа-фест». У попередні роки Міністерство культури надавало хоча б часткову підтримку подібним заходам, але тепер, очевидно, пріоритети змінилися.

Схід України значно менше бавлений увагою сучасних українських музикантів та письменників. Більша-менша активність відбувається в Харкові – «Чорний першотравень» Жадана був останнім яскравим нагадуванням про цей осередок українського авангарду. «День Незалежності з Махном», відомий своїм розмахом і анархічністю, ще минулого року згорнувся з відомих причин, і був замінений на «Гайдамака.UA» (який, як і його засновник Олесь Доній, постраждав від кулаків українофобів). «Арт-поле», що торік спробувало помандрувати країною на південь, розчарувалося, мабуть, у тамтешній публіці, і повертається на Захід.

«Мазепа-фест», починаючи від 2002 року, збирав у Полтаві усе те із української культури, чого бракувало – живу рок-музику, якісний український фолк, сучасне кіно, театр, художників, і навіть моду. Цифри свідчать самі за себе – за 9 років свого існування «Мазепа-фест» познайомив публіку з понад двома сотнями гуртів та виконавців найрізноманітніших стилів та напрямів ( рок, етно, кобзарі, торік відбувався навіть вечір класики), презентував понад десяток кінострічок та мультиплікацій, Київський театр поезії «Мушля», Івано-Франківський театр, поета Сергія Пантюка, вечір творчості Івана Франка, загалом – понад сто годин живого якісного музичного драйву. Можливо, це не так багато, як на дев’ять років роботи. Але як на Полтаву – це щоразу значно більше, ніж усе решта, що відбувається протягом року. Те, що було задумане як рок-месса за полеглими козаками, перевершило само себе і стало своєрідним форумом для осмислення сучасності у креативний спосіб. Рок-фестиваль непомітно перетворився на повноцінну панораму мистецтв.

Для кого призначався «Мазепа-фест»? Перш за все, звісно, для молоді – студентів, які опинилися у культурно-музичному вакуумі – сучасної української музики у 2002 році майже не було у медіа-просторі ( і сказати, що її стало більше тепер, на жаль, не можливо). Це була спроба вийти з «підпілля», заговорити на повен голос до тих, хто прагнув почути. І за роки існування фест не тільки сформував своє обличчя і свого глядача – він утворив певну субкультуру. Люди ідентифікують тут «своїх» за тим, скільки разів ти був на «Мазепа-фесті». Ті, хто познайомився на перших фестивалях, тепер вже приходять молодими родинами. І саме поява цього нового для Полтави прошарку молоді викликала пожвавлення клубного життя – виникли «Вілла Крокодила» і пивниця «Сто доріг», кількість музичних гуртів у місті з року в рік тільки зростає, з’явилася фестивальна молодь, яка живе своє літо музикою, літературою і фестивалями. Навколо «Мазепи» вже давно самоорганізувалася розгалужена структура підтримки – сайт, відбіркові тури, і масу іншої організаційної роботи виконують «ідейні люди» – ті, для кого цей фестиваль особисто важливий. Полтавська «Просвіта» – засновник і основне ядро організаційної діяльності – гідно продовжила справу українського просвітництва у найширшому сенсі цього слова.

«Мазепа-фест» від самого свого початку орієнтувався не на комерцію, а на те, щоб у такий мінімальний спосіб підтримати українську музику – дати молодим велику сцену і потужний звук, дати їм шанс зазвучати на повну, посприяти їм гонорарами – допомогти реальною справою, а не словами. Саме тут яскраво стартували тепер уже вельми відомі «Бумбокс», «O’Тorvald», «Фактично самі», «Фліт». Щороку на сцені «Мазепи» з’являється хтось, кого завжди чекають, але рідко бачать і чують – «Вій», «Кому вниз», «Сестри Тельнюк», «Древо», Степан Чумак, «Вася-клаб», «Мертвий Півень» і багато-багато інших. Навряд чи без участі фестивалю полтавці побачили б у себе в гостях «Плач Єремії», «Перкалабу», «Гуцул Каліпсо», «ТОЛ», «Хорею козацьку», «Карпатіян», «Ot Vinta», «Гайдамаків», «Піккардійську терцію», «Dazzle Dreams», «Гудімова», Фому і «Мандри», «С.К.А.Й.», Марію Бурмаку, «Моторолу», Росаву, «НеДілю» та багатьох менш відомих, проте не менш талановитих. Зрештою, кожен завжди може знайти щось на свій смак у палітрі цього фестивалю. Стильові ознаки навряд чи є визначальними при відборі. Основна концепція – українське, якісне, невідоме. Тому кожен раз робота над фестивалем нагадує малювання мапи – ми наносимо на неї нові міста і містечка, чиї активні і талановиті громадяни виходять на цю сцену. Цьогорічні заявки на сайті (а їх понад півтори сотні) доводять, що фестиваль відомий від Донбасу і до Закарпаття, від Шостки і до Сімферополя.

Може, саме тому він чим далі, тим більше муляє очі місцевій владі. Той не любить зайвої уваги, хто має що приховувати. Складні стосунки «Мазепа-фесту» та міської влади вже стали немов окремим пунктом проведення фестивалю. Співоче поле імені Марусі Чурай раз на рік стає «полем брані», і фестиваль відбувається не завдяки чільникам міста, а не зважаючи на підніжки. І ніяк не ясно, чому єдиний масштабний культурний молодіжний захід у Полтаві викликає такий непримиренний спротив у тих, хто мав би тішитися подібній активності. Гетьман Іван Мазепа за кілька останніх років не без участі фестивального оргкомітету теж став «популярним» – на зібрані під егідою фестивалю та меценатські кошти йому було виготовлено пам’ятник. Але усе виявилося не так легко, встановлення монументу почали затягувати, ситуація обросла бюрократичними відмовками ( а це, як відомо, найкращий спосіб вбити ініціативу ), і дійшла вже до того, що шість інших міст України, серед яких Тернопіль, Івано-Франківськ та Калуш прагнуть забрати пам’ятник великому Гетьману до себе. Подібне час від часу буває і з фестивалем – не раз інші міста – Дніпропетровськ, Чернігів, Київ, Кременчук, Гадяч – запрошували оргкомітет «переїхати», обіцяли сприяння та підтримку . Але засновники і організатори вперто тримаються свого. Можливо, саме тому, що постать великого українця, просвітника, мецената, навіть поета Мазепи промується у такий авангардний радикальний спосіб, фестиваль викликає настільки відвертий спротив місцевої бюрократії? Мета «Мазепа-фесту» – зруйнувати культурну резервацію, у яку загнало себе колись велике козацьке місто, серце новітньої української культури, протягом десятиліть совєтизації. І на шляху до мети доводиться боротися з проявами «вічного совка». Втрата цього фестивалю – це не лише втрата забави для кількох тисяч юнаків та дівчат. Це зникнення «вільного мікрофону» для молодої музики і власної думки у Полтаві, і фактичне зникнення Полтави ( а разом з нею і значної частини українського Сходу) з культурної карти України.

Цього року відбіркові тури «Мазепа-фесту» відбудуться наприкінці травня у Чернігові, Харкові та Полтаві. А от сам фестиваль вже втретє має відбутися восени. До того часу увесь мазепинський легіон буде шукати способи та засоби, щоб фестиваль відбувся у Полтаві і на належному рівні. Бо нам на цьому залежить. Крім полтавських галушок (пам’ятник яким вже давно поставили!), про Полтаву є що розповісти Україні і світу.

* * *

Оргкомітет фестивалю “Мазепа-фест”

5 Comments to “Мазепа-фест 2011 – відозва оргкомітету”

  1. ALeXX says:

    Хочу сказати, що ви робите велику справу, організовуючи Мазепу-Фест у Полтаві. Я навіть не уявляв що для вас це із кожним роком така складна справа. Знімаю перед вами капелюха. Бажаю вам успіху у вашій важливій місії. Нехай у вас все вийде якнайкраще!!!
    З повагою, мешканець Полтави.

  2. daf says:

    От сволота,відмовляються фінансувати свято яке ви робите виключно під себе і для себе)))…

  3. hfgyfd says:

    Народе, знаю що “Фортмісія”, не дивлячись на скудність фінансування, все рівно розширюється.

  4. Андрій says:

    Dafy гавкають, а фестиваль іде. Попутнього вітру!

  5. borovsv says:

    чудовий фест. дуже шкода , що місцева влада думає про свої кармани і про те як вгодити пахану з Києва, а не молодь і формування їх українського світогляду через сприйняття музичної культури сучасності.

Основна мова вашого переглядача: